Хамон із баранини

Хамон – це великий шматок в'яленого та солоного м'яса – переважно задньої ноги свині. Однак для тих, кому є свинину не дозволяє релігія або просто більше за смаком баранина є також хамон з баранячої ноги. У приготуванні хамону використовують певний перелік спецій, додають сіль, а сам процес проводиться лише за дотримання жорстких температурних рамок та рівня вологості.

Склад баранячого м'яса по-справжньому багатий. У ньому на 25% більше заліза, ніж у яловичині, що робить продукти з баранини корисними для людей із захворюваннями крові та частою втомою. Рясна присутність вітамінів (PP, B1, B2 та інших) дозволяє забезпечити людський організм усім необхідним для нормального функціонування, а низький рівень холестерину і всього 190-220 ккал у 100 грамах пояснюють причину використання овечого м'яса у сучасній дієтології.

Варто звернути увагу, що в'ялена баранина зберігає більше корисних речовин м'яса, але важче засвоюється. Саме тому для людей з проблемами травного тракту цей вид м'яса рекомендується лише в тому випадку, якщо воно пройшло належну термічну обробку.

Склад:

• м'ясо (баранина, яловичина)
• сіль
• спеції
• паприка

Історія хамона розпочалася понад 2000 тисяч років тому, за часів Римської імперії. На той час у будинках, хоч і існували льохи, але їхніх можливостей явно не вистачало для того, щоб зберегти м'ясо. Крім того, для кочових племен, торговців та армій гостро стояла проблема збереження м'яса на спеку та у походах. Так м'ясо почали густо обсипати та обвалювати в солі, даючи йому висохнути. В'ялене м'ясо не могло протухнути, і його можна було використовувати в їжу практично цілий рік, як і робили в бідних сім'ях, де м'ясо частіше не купувалося. Але хамону було чуже поняття кастовості - цю страву вживали в їжу солдати та легіонери, цей делікатес прикрашав столи імператорів та вельмож і продавався на звичайних міських ринках.

Смачного!